Значення в інших словниках
-
хуторянин —
хуторя́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
хуторянин —
Власник|житель|хутора, фермер, фармер; П. <�сільський> обиватель, ФІЛІСТЕР.
Словник синонімів Караванського
-
хуторянин —
[хутор’аниен] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -р'ание, -р'ан
Орфоепічний словник української мови
-
хуторянин —
ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (М. Кропивницький); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?...
Словник української мови у 20 томах
-
хуторянин —
-а, ч. 1》 Власник хутора (у 1 знач.). 2》 Мешканець хутора (у 2 знач.). 3》 перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хуторянин —
Хуторя́нин, -на; -ря́ни, -ря́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хуторянин —
ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Кроп., І, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?...
Словник української мови в 11 томах
-
хуторянин —
Хуторянин, -на м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка