Значення в інших словниках
-
чудодійник —
ЧУДОДІ́ЙНИК, а, ч. Те саме, що чудоді́й; // перен. Той, хто захоплює своєю працею; майстер своєї справи.
Словник української мови у 20 томах
-
чудодійник —
чудоді́йник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
чудодійник —
-а, ч. Те саме, що чудодій.
Великий тлумачний словник сучасної мови