чільник

див. керівник

Значення в інших словниках

1. чільник — ЧІЛЬНИ́К¹, а, ч., діал. Головний національний убір, оздоблений двома кутасиками. ЧІЛЬНИ́К², а, ч. Проводир, ватажок. Кінський тупіт чувся ближче й ближче, нарешті вершники натягли повіддя. Чільник сторожі запитально глянув на князя (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах