чільник

ЧІЛЬНИ́К¹, а, ч., діал.

Головний національний убір, оздоблений двома кутасиками.

ЧІЛЬНИ́К², а, ч.

Проводир, ватажок.

Кінський тупіт чувся ближче й ближче, нарешті вершники натягли повіддя. Чільник сторожі запитально глянув на князя (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. чільник — див. керівник  Словник синонімів Вусика