Значення в інших словниках
-
шпурити —
ШПУ́РИТИ див. шпуря́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
шпурити —
шпу́рити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
шпурити —
шпу́рити різко, із силою кидати; шпурляти (речі)(м, ср, ст): Не шпурай так речі до шафи, бо я ти як шпурну, будеш до завтра складати (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шпурити —
див. шпуряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпурити —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
шпурити —
ШПУ́РИТИ див. шпуря́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
шпурити —
Шпурити см. шпурляти.
Словник української мови Грінченка