Значення в інших словниках
-
шпуга —
Залізна штаба для обковки скрині [XI]
Словник з творів Івана Франка
-
шпуга —
ШПУ́ГА¹, и, ж., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач. для скріплювання дощок дверей, столу, ставень тощо). Я, як зараз оце все бачу, пам'ятаю: такий мені страм – стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав... (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
шпуга —
шпу́га іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
шпуга —
-и, ж., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач. для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). || Залізна смуга, якою обковували скрині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпуга —
Шпу́га, -ги, -зі; шпу́ги, шпуг
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шпуга —
ШПУ́ГА, и, ж., діал. Дерев’яна або залізна планка (перев. признач, для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). Я., як зараз оце все бачу, пам’ятаю: такий мені страм — стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав… (Кос.
Словник української мови в 11 томах
-
шпуга —
Шпуга, -ги ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка