Значення в інших словниках
-
шпувати —
ШПУВА́ТИ, шпую́, шпує́ш, недок., діал. 1. тільки 3 ос. Діяти, виявлятися з великою силою (про стихійні явища). Зимою у нас добре буря шпує (Сл. Б. Грінченка); В Італію ми не доїдем. Бо море дуже щось шпує (І. Котляревський). 2. Бризкати (у 3 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
шпувати —
шпува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
шпувати —
шпую, шпуєш, недок., діал. 1》 тільки 3 ос.Діяти, виявлятися з великою силою (про стихійні явища). 2》 Бризкати (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпувати —
БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
шпувати —
ШПУВА́ТИ, шпую, шпуєш, недок., діал. 1. тільки 3 ос. Діяти, виявлятися з великою силою (про стихійні явища). Зимою у нас добре буря шпує (Сл. Гр.); В Італію ми не доїдем. Бо море дуже щось шпує (Котл., т, 1952, 88). 2. Бризкати (у 3 знач.).
Словник української мови в 11 томах
-
шпувати —
Шпувати, -шпую, -єш гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать.
Словник української мови Грінченка