шпуга

Шпу́га, -ги, -зі; шпу́ги, шпуг

Значення в інших словниках

1. шпуга — Залізна штаба для обковки скрині [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. шпуга — див. підвіс  Словник синонімів Вусика
3. шпуга — ШПУ́ГА¹, и, ж., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач. для скріплювання дощок дверей, столу, ставень тощо). Я, як зараз оце все бачу, пам'ятаю: такий мені страм – стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав... (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. шпуга — шпу́га іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
5. шпуга — -и, ж., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач. для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). || Залізна смуга, якою обковували скрині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шпуга — ШПУ́ГА, и, ж., діал. Дерев’яна або залізна планка (перев. признач, для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). Я., як зараз оце все бачу, пам’ятаю: такий мені страм — стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав… (Кос.  Словник української мови в 11 томах
7. шпуга — Шпуга, -ги ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.  Словник української мови Грінченка