судити

1) юр. (когось) to judge, to try, to pass judgement on

2) спорт. to referee (in), to umpire (in)

3) (робити висновки про щось) to judge, to form an opinion

наскільки я можу судити — to my mind, in my opinion

він не може судити про картини — he is no authority on pictures; he is no judge of pictures

судити й рядити — to consider and talk over matters; to gossip, to tittle-tattle

судячи по (з) — to judge from

4) (призначати — про долю і т.ін.) to predestine, to preordain

але Бог судив інше — but God decreed a different fate