Дір

?-882?, напівлегендарний київський кн.; згідно з Повістю временних літ був варягом, співправителем Аскольда, частина дослідників вважає, що Д. князював раніше або пізніше; араб. вчений X ст. аль-Масуді називав Д. першим із слов'янських кн., що володів вел. містами і багатьма населеними країнами; за літописом, Д. разом з Аскольдом очолив похід Русі на Константинополь (860); убитий Олегом.

Значення в інших словниках

1. Дір — Дір іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови