Орфографічний словник української мови

Дір

Дір

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Дір — ?-882?, напівлегендарний київський кн.; згідно з Повістю временних літ був варягом, співправителем Аскольда, частина дослідників вважає, що Д. князював раніше або пізніше; араб. вчений X ст. аль-Масуді називав Д. першим із слов'янських кн.  Універсальний словник-енциклопедія