Каракалла

188-217, син Септимія Севери, з 211 — рим. імператор; надав право рим. громадянства майже всьому населенню імперії; вів численні війни з германцями і парфянами; закінчив будівництво вел. лазень (т.зв. терми К.); був убитий.

Значення в інших словниках

1. Каракалла — Карака́лла іменник чоловічого роду, істота історична особа  Орфографічний словник української мови