Орфографічний словник української мови

Каракалла

Карака́лла

іменник чоловічого роду, істота

історична особа

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Каракалла — 188-217, син Септимія Севери, з 211 — рим. імператор; надав право рим. громадянства майже всьому населенню імперії; вів численні війни з германцями і парфянами; закінчив будівництво вел. лазень (т.зв. терми К.); був убитий.  Універсальний словник-енциклопедія