Кука

прот. між гол. островами Нової Зеландії (Північним та Південним); довж. 107 км, шир. 22-91 км, гл. 97 м; сполучає Тасманове м. з Тихим о.; залізничний пором, на сх. березі — порт Веллінґтон.

Значення в інших словниках

1. кука — КУ́КА, и, ж. діал., дит. Воша. Шукати куку. ◇ (1) Ку́ку в ру́ку, фам., зі сл. дати, підносити, тикати і т. ін. – хабар. Бакшиш треба дати... ви не знаєте, що то бакшиш? Куку в руку... хабар... як не дамо, одвезуть раба Божого [Остапа] у Рені (М.  Словник української мови у 20 томах
2. кука — Кука, -ки ж., дѣтск. Вошь. Ном. № 4762. О. 1862. IX. 119. дати куну в руку. Дать взятку. Чуб. І. 231.  Словник української мови Грінченка