Марс
I
четверта за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, найкраще досліджена; на поверхні спостерігаються розлогі рівнини, кратери, гірські хребти, широкі каньйони (найбільший — Valles Marineris), вулканічні конуси (вершина одного з них — Olympus Mons — найвища г. у Сонячній системі — 26 км), періодично біля полюсів — полярні шапки із замерзлого вуглекислого газу (переважно) і льоду; М. має дуже розріджену атмосферу (вуглекислий газ — 95%); вел. різниці темп. спричинюють часті урагани і пилові бурі; 2 супутники — Фобос, Деймос; досліджувався за допомогою космічних станцій Марінер, Вікінґ, Марс.
II
в рим. міфології бог війни, пов'язаний також із обробітком землі; входив у тріаду богів, які спочатку очолювали рим. пантеон (Юпітер, М., Квірин); вважається батьком Ромула і Рема.
Універсальний словник-енциклопедія