Марс

I

четверта за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, найкраще досліджена; на поверхні спостерігаються розлогі рівнини, кратери, гірські хребти, широкі каньйони (найбільший — Valles Marineris), вулканічні конуси (вершина одного з них — Olympus Mons — найвища г. у Сонячній системі — 26 км), періодично біля полюсів — полярні шапки із замерзлого вуглекислого газу (переважно) і льоду; М. має дуже розріджену атмосферу (вуглекислий газ — 95%); вел. різниці темп. спричинюють часті урагани і пилові бурі; 2 супутники — Фобос, Деймос; досліджувався за допомогою космічних станцій Марінер, Вікінґ, Марс. Марс

II

в рим. міфології бог війни, пов'язаний також із обробітком землі; входив у тріаду богів, які спочатку очолювали рим. пантеон (Юпітер, М., Квірин); вважається батьком Ромула і Рема.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марс — Марс 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог війни Марс 2 іменник чоловічого роду планета Марс 3 іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. марс — I -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог війни. || перен. Символ войовничості. 2》 Четверта планета сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Землею та Юпітером. II -а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марс — МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та керують вітрилами. На марсі варта дивиться у синь (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. МАРС — • "МАРС" ("Майстерня революційного слова") - літ. група. Утв. 1926 у Києві на основі літ. групи "Ланка". Входили Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, В. Підмогильний, Є. Плужник, Д. Фальківський, І. Багряний, М. Галич, Б. Тенета, В. Ярошенко та ін. Українська літературна енциклопедія
  5. марс — I (лат. Mars) 1. У давньоримській міфології бог війни. 2. Четверта за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. II (голл. mars) майданчик на верхівці щогли. Служить для спостережень, кріплення блоків вантажних стріл тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. марс — МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах і, досягнувши марсів, розповзаються по реях (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах