марс

I

(лат. Mars)

1. У давньоримській міфології бог війни.

2. Четверта за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи.

II

(голл. mars)

майданчик на верхівці щогли. Служить для спостережень, кріплення блоків вантажних стріл тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марс — Марс 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог війни Марс 2 іменник чоловічого роду планета Марс 3 іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. марс — I -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог війни. || перен. Символ войовничості. 2》 Четверта планета сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Землею та Юпітером. II -а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марс — МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та керують вітрилами. На марсі варта дивиться у синь (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. МАРС — • "МАРС" ("Майстерня революційного слова") - літ. група. Утв. 1926 у Києві на основі літ. групи "Ланка". Входили Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, В. Підмогильний, Є. Плужник, Д. Фальківський, І. Багряний, М. Галич, Б. Тенета, В. Ярошенко та ін. Українська літературна енциклопедія
  5. Марс — I четверта за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, найкраще досліджена; на поверхні спостерігаються розлогі рівнини, кратери, гірські хребти, широкі каньйони (найбільший — Valles Marineris)... Універсальний словник-енциклопедія
  6. марс — МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах і, досягнувши марсів, розповзаються по реях (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах