Мідас

У 2-й полов. VIII cт. до н.е. володар Фригії; за однією з легенд, одержав від Діоніса здатність перетворювати в золото усе, до чого він доторкався; під загрозою голодної смерті відмовився від цього дару.

Значення в інших словниках

1. мідас — -а, ч., міф. Фригійський владар, герой багатьох міфів. Мідасів суд — суд неука. Мідасові вуха — неуцтво, якого не можна приховати. Цирульник Мідас перен. — базіка, людина, що не вміє берегти таємниць.  Великий тлумачний словник сучасної мови