мідас

міда́с

-а, ч., міф.

Фригійський владар, герой багатьох міфів.

Мідасів суд — суд неука.

Мідасові вуха — неуцтво, якого не можна приховати.

Цирульник Мідас перен. — базіка, людина, що не вміє берегти таємниць.

Значення в інших словниках

1. Мідас — У 2-й полов. VIII cт. до н.е. володар Фригії; за однією з легенд, одержав від Діоніса здатність перетворювати в золото усе, до чого він доторкався; під загрозою голодної смерті відмовився від цього дару.  Універсальний словник-енциклопедія