Чуднів

Селище в Житомирській обл.; 8 тис. мшк.; 3 XI 1660 капітуляція рос. армії, обложеної в укріпленому таборі пол. військами під командуванням гетьманів С.Р. Потоцького і Є.С. Любомирського, за підтримки татар.

Значення в інших словниках

1. Чуднів — Чу́днів іменник чоловічого роду районний центр в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Чуднів — Чу́днів, -нова, -нову, -новом (село)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)