Чуднів

Селище в Житомирській обл.; 8 тис. мшк.; 3 XI 1660 капітуляція рос. армії, обложеної в укріпленому таборі пол. військами під командуванням гетьманів С.Р. Потоцького і Є.С. Любомирського, за підтримки татар.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чуднів — Чу́днів іменник чоловічого роду районний центр в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Чуднів — Чу́днів, -нова, -нову, -новом (село) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)