Чугуїв

М. у Харківській обл., райцентр, на р. Сіверський Донець та Чугівка; 38 тис. мшк.; підприємства важкого та точного машинобудування, харчової промисловості, народні художні промисли; музеї (у т.ч. художньо-меморіальний І. Репіна, який тут народився); торгові ряди (поч. XIX ст.), Покровський собор (1824-34), класицистичний будинок штабу військових поселень (1830). Заснований 1638-39; 1651 заселений після татарського спустошення укр. переселенцями; 1817-57 центр т.зв. військових поселень.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чугуїв — Чугу́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Чугуїв — Чугу́їв, -гу́єва, -єву, -евим (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)