1. Орфографічний словник української мови

Чуднів

Чу́днів

іменник чоловічого роду

районний центр в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чуднів — Селище в Житомирській обл.; 8 тис. мшк.; 3 XI 1660 капітуляція рос. армії, обложеної в укріпленому таборі пол. військами під командуванням гетьманів С.Р. Потоцького і Є.С. Любомирського, за підтримки татар. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Чуднів — Чу́днів, -нова, -нову, -новом (село) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)