Верхня частина капітелі доричної колони у вигляді чотиристоронньої плити.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
абака —
аба́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
абака —
-и, ж. 1》 архіт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. 2》 Лічильна дошка у давніх греків та римлян.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абака —
АБА́КА, и, ж., архт. Чотирикутна плита, якою завершується верхня частина капітелі. Абака – плоска плита у верхній частині капітелі, на яку безпосередньо опирається архітрав (з наук. літ.). АБАКА́, и́...
Словник української мови у 20 томах
абака —
аба́ка (ісп. abaca, з тагальської) 1. Див. абак. 2. Манільське прядиво, з якого виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов’язальний шпагат (манільський шпагат).
Словник іншомовних слів Мельничука
абака —
АБА́КА, и, ж., архт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. Абака — плоска плита у верхній частині капіталі, на яку безпосередньо опирається архітрав (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939,40).
Словник української мови в 11 томах
абака —
див. абак
Архітектура і монументальне мистецтво