абака
АБА́КА, и, ж., архт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони.
Абака — плоска плита у верхній частині капіталі, на яку безпосередньо опирається архітрав (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939,40).
Словник української мови (СУМ-11)