автократія —
автокра́тія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
автократія —
Одна з форм правління, яка базується на необмеженому та безконтрольному повновладді одної особи у державі. У сучасній політологічній літературі поняття “автократія” інколи означає тоталітарні та авторитарні політичні режими...
Словник із соціальної роботи
автократія —
див. АБСОЛЮТИЗМ.
Словник синонімів Караванського
автократія —
Единовладство
Словник чужослів Павло Штепа
автократія —
-ї, ж., книжн. Форма правління, за якої одній особі належить необмежена верховна влада; абсолютизм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
автократія —
АВТОКРА́ТІЯ, ї, ж., книжн. Форма державного правління, при якій одній особі належить необмежена верховна влада; абсолютизм (у 1 знач.), самодержавство.
Словник української мови у 20 томах
автократія —
автокра́тія (грец. αύτοκράτεια – самовладдя) форма правління, що являє собою необмежене й безконтрольне повновладдя однієї особи в державі (див. також абсолютизм, деспотія, тиранія).
Словник іншомовних слів Мельничука
автократія —
САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст.
Словник синонімів української мови
автократія —
Автокра́тія, -тії, -тією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
автократія —
АВТОКРА́ТІЯ, ї, ж., книжн. Форма правління, при якій одній особі належить необмежена верховна влада; абсолютизм.
Словник української мови в 11 томах
автократія —
рос. автократия (грец. autokra-teia-самовладдя, самоуправство) — 1. Система, принципи, форми і методи управління державою, регіоном, підприємством, процесами, що базується на одноосібному зосередженні влади в руках однієї людини — на адмініструванні. 2. Переносно — абсолютизм, деспотія, тиранія.
Eкономічна енциклопедія