гол. положення дедуктивної системи, передумова доказів.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
аксіома —
аксіо́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
аксіома —
(бездоказова істина) постулят; П. очевидність, ок. очевидь; ЖМ. правило, закон.
Словник синонімів Караванського
аксіома —
Безсумнівноправда
Словник чужослів Павло Штепа
аксіома —
[акс'іома] -мие, д. і м. -м'і
Орфоепічний словник української мови
аксіома —
Аксиома — axiom — Axiom — 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень.
Гірничий енциклопедичний словник
аксіома —
-и, ж. 1》 Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. 2》 перен. Незаперечна істина, цілком очевидне твердження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аксіома —
АКСІО́МА, и, ж. 1. Вихідне положення в науці, яке приймають без доведення і яке є підставою для доведення інших положень. Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два – чотири і в великій радості прикладає сю аксіому всюди...
Словник української мови у 20 томах
аксіома —
аксіо́ма (грец. αξίωμα – значуще, прийняте положення, від άξιόω вважаю гідним) 1. Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2. Переносно – незаперечна істина, що не потребує доведень.
Словник іншомовних слів Мельничука
аксіома —
АКСІОМА (грецьк. άξιωμα — положення, що вважається справедливим) — вихідне твердження наукової теорії, котре приймається за істинне без його доведення.
Філософський енциклопедичний словник
аксіома —
ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т.
Словник синонімів української мови
аксіома —
АКСІО́МА, и, ж. 1. Вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два — чотири...
Словник української мови в 11 томах
аксіома —
рос. аксиома (грец. axioma- значуще, загальноприйняте положення) — 1. Вихідне твердження будь-якої наукової теорії, яке приймається без доведення як беззаперечне, вихідне, таке, що є підставою для інших тверджень цієї теорії. 2. Переносно — незаперечна істина, що не потребує доведень.
Eкономічна енциклопедія