Значення в інших словниках
-
анемія —
анемі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
анемія —
Недокрів'я; П. безсилість, безсилля, слабість, кволість, умлівання.
Словник синонімів Караванського
-
анемія —
-ї, ж. Зменшення кількості еритроцитів і зниження вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові. || Недокрів'я. Аліментарна анемія — анемія, яка розвивається внаслідок недостатнього надходження заліза з їжею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
анемія —
АНЕМІ́Я, ї, ж., вет., мед. Хворобливий стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів, умісту в них гемоглобіну; недокрів'я.
Словник української мови у 20 томах
-
анемія —
див. слабість
Словник синонімів Вусика
-
анемія —
анемі́я (грец. αναιμία – безкрів’я) група захворювань, які характеризуються зменшенням вмісту гемоглобіну в еритроцитах, кількості еритроцитів, а також загальної маси крові в організмі. Інша назва – недокрів’я.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
анемія —
НЕДОКРІ́В'Я, АНЕМІ́Я мед.
Словник синонімів української мови
-
анемія —
Анемі́я, -мі́ї, -мі́єю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
анемія —
АНЕМІ́Я, ї, ж. Недокрів’я. Мені, якби не анемія, то зовсім добре було б (Л. Укр., V, 1956, 162); Анемією називають загальне падіння кількості гемоглобіну в крові і зниження числа еритроцитів у ній (Курс патології, 1956, 249).
Словник української мови в 11 томах