болиголов

Дуже отруйна рослина родини зонтичних із запахом пижма; поширений в Євразії і Пн. Африці; 4 види; в Україні 1 вид — б. плямистий, росте як бур'ян на луках і лісових галявинах, на засмічених місцях; б. отруєно Сократа; в літературі неправильно називають цикутою.

Значення в інших словниках

1. болиголов — боли́голов іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. болиголов — Боли́голов. Головний біль. Від такого винового завзятя лишень гірший болиголов буває, лишень прикрійше похмілє! (Галіп, 43).  Українська літературна мова на Буковині
3. болиголов — -а, ч. Дворічна отруйна трав'яниста рослина родини зонтичних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. болиголов — БОЛИ́ГОЛОВ, а, ч. Дворічна отруйна трав'яниста рослина родини зонтичних. І тільки кропиви та болиголови шумлять там поволі (С. Васильченко); Болиголов поріс, а може, й рута, На тих місцях, де гримотіли пута (А. Малишко); У болиголові міститься дуже отруйний алкалоїд коніїн (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. болиголов — БОЛИ́ГОЛОВ, а, ч. (Conium). Дворічна отруйна трав’яниста рослина родини зонтичних. І тільки кропиви та болиголови шумлять там поволі (Вас., І, 1959, 268); Болиголов поріс, а може, й рута. На тих місцях, де гримотіли пута (Мал., І, 1956, 185).  Словник української мови в 11 томах
6. болиголов — Болиголов, -ва м. раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.  Словник української мови Грінченка