брамінізм

Термін, який вживається в європ. індології та релігієзнавстві — фаза розвитку індійських релігій (між ведизмом та індуїзмом, бл. X-V ст. до н.е.); характеризується розвитком аналізу та інтерпретації Веди (брагмани), а також зростанням значення брамінів.