Член найвищого стану в традиційному індійському суспільстві; жрець.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
брамін —
брамі́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
брамін —
-а, ч. Те саме, що браман.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брамін —
БРАМІ́Н, а, ч., заст. Те саме, що брахма́н. Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
брамін —
БРАМІ́Н, а, ч. В Індії — особа, що належить до вищої касти (первісне — до касти жерців). Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (Н.-Лев., IV, 1956, 32).
Словник української мови в 11 томах