бігль

Англ. порода мисливських та декоративних собак; різної масті; гладко- та довгошерсті.

Значення в інших словниках

1. бігль — -я, ч. Старовинна англійська порода гончих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бігль — БІГЛЬ, я, ч. Старовинна англійська порода гончих собак. Порівняно з нашими традиційними гончаками бігль має малий зріст (висота в холці 40 см) (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах