верес

Вічнозелений кущ родини вересових; росте в сухих борах зони помірного й холодного клімату; цвіте восени; квітки рожево-фіолетові; іноді утворює суцільні хащі — вересовища; медонос; деякі різновиди вирощують як декоративні.

Значення в інших словниках

1. верес — ве́рес іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. верес — ВЕРЕС – ВЕРЕСК Верес, -у. Вічнозелений кущик з дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками. Чіпляючись за кущики вересу та верболозу, Бронко спустився вниз до ріки (Ірина Вільде). Вереск, -у.  Літературне слововживання
3. верес — -у, ч. Вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. верес — ВЕ́РЕС, у, ч. Вічнозелений низенький кущик родини вересових із дуже дрібним і численним листям та маленькими рожево-фіолетовими або білими квітками. Для нас зацвітали маки, стелився низенько верес (М.  Словник української мови у 20 томах
5. верес — ВЕ́РЕС, у, ч. Вічнозелений низенький кущик з дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками. Чіпляючись за кущики вересу та верболозу, Бронко спустився вниз до ріки (Вільде, Сестри.., 1958, 222); Для нас зацвітали маки, стелився низенько верес (Шер., Дорога.., 1957, 29).  Словник української мови в 11 томах
6. верес — Верес, -су м. раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.  Словник української мови Грінченка