водевіль

До XVIII ст. жартівливо-сатирична пісенька куплетної форми; популярне у XVIII і 1-й полов. XIX ст. сценічне видовище в жанрі комедії або фарсу із музикою, пісеньками, балетними вставками; у 2-ій полов. XIX ст. на зміну в. прийшла оперета.

Значення в інших словниках

1. водевіль — водеві́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. водевіль — (веселий) п'єса, комедія, одноактівка, інтермедія.  Словник синонімів Караванського
3. водевіль — -я, ч. П'єса легкого комедійного змісту, в якій діалоги чергуються з піснями й танцями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. водевіль — Жартовистава  Словник чужослів Павло Штепа
5. водевіль — (фр. vaudeville від Vau de Vire — долина ріки Вир у Нормандії) — 1. Жанрова назва побутових пісень часів французького Відродження, попередників шансон.  Словник-довідник музичних термінів
6. водевіль — ВОДЕВІ́ЛЬ, ю, ч. П'єса легкого комедійного змісту, в якій діалоги чергуються з піснями й танцями. Вже піднялась завіса, вже почали грать на сцені водевіль (І.  Словник української мови у 20 томах
7. ВОДЕВІЛЬ — • ВОДЕВІЛЬ (франц. vaudeville) - драм. жанр: легка комедійна, переважно одноактна п'єса з анекдотичним сюжетом, в якій дотепний діалог поєднується з піснями-куплетами і танцями. У Франції в 15 — 16 ст. В. називали сатир. нар. пісеньки, в другій пол.  Українська літературна енциклопедія
8. водевіль — водеві́ль (франц. vaudeville) 1. Вулична міська пісенька у Франції 16 ст., яка висміювала феодалів, 2. Вид легкої комедії з куплетами, піснями й танцями. 3. Фінал театральної вистави, в якому всі дійові особи виконують куплети.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. водевіль — Водеві́ль, -ля; -ві́лі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. водевіль — ВОДЕВІ́ЛЬ, я, ч. П’єса легкого комедійного змісту, в якій діалоги чергуються з піснями й танцями. Вже піднялась завіса, вже почали грать на сцені водевіль (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
11. водевіль — Водевіль, -ля м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.  Словник української мови Грінченка