Видима лінія позірного перетину земної поверхні та неба.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
горизонт —
(видима межа між землею і небом) обрій, поет, виднокруг, виднокрай, р. кругозір, (приляга до землі) крайнебо, небосхил, небокрай.
Словник синонімів Полюги
горизонт —
горизо́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
горизонт —
див. ВИДНОКОЛО; -АЛЬНИЙ г. поземний.
Словник синонімів Караванського
горизонт —
[гориезонт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
горизонт —
-у, ч. 1》 Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лінія горизонту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. Лінія горизонту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горизонт —
Обрій, крайнебо, небокрай, небосхил, (води) позем, див. круговид
Словник чужослів Павло Штепа
горизонт —
ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір'я..
Словник української мови у 20 томах
ГОРИЗОНТ —
• "ГОРИЗОНТ" - літ.-худож. і громад.-політ. ілюстрований збірник Одес. орг-ції СПУ. Засн. 1966. Виходить щорічно, друкує матеріали укр. і рос. мовами. У випуску збірника брали участь І. Рядченко (перший редактор), В. Гетьман, І. Дузь, С. Стриженюк...
Українська літературна енциклопедія
горизонт —
горизо́нт [грец. ορίζων (ορίζοντος), від όρίξω – обмежую] 1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істинний Г.). 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
горизонт —
зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого. Перестати з’являтися десь. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч.).
Фразеологічний словник української мови
горизонт —
ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.
Словник синонімів української мови
горизонт —
ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік [гори] Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір’я..
Словник української мови в 11 томах
горизонт —
рос. горизонт (від грец. horizon — обмежую) — лінія позірного перетину неба і земної поверхні. Переносно — оглядовий простір, час.
Eкономічна енциклопедія