горизонт

Видима лінія позірного перетину земної поверхні та неба.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горизонт — (видима межа між землею і небом) обрій, поет, виднокруг, виднокрай, р. кругозір, (приляга до землі) крайнебо, небосхил, небокрай. Словник синонімів Полюги
  2. горизонт — горизо́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. горизонт — див. ВИДНОКОЛО; -АЛЬНИЙ г. поземний. Словник синонімів Караванського
  4. горизонт — [гориезонт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. горизонт — -у, ч. 1》 Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лінія горизонту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. Лінія горизонту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. горизонт — Обрій, крайнебо, небокрай, небосхил, (води) позем, див. круговид Словник чужослів Павло Штепа
  7. горизонт — ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір'я.. Словник української мови у 20 томах
  8. ГОРИЗОНТ — • "ГОРИЗОНТ" - літ.-худож. і громад.-політ. ілюстрований збірник Одес. орг-ції СПУ. Засн. 1966. Виходить щорічно, друкує матеріали укр. і рос. мовами. У випуску збірника брали участь І. Рядченко (перший редактор), В. Гетьман, І. Дузь, С. Стриженюк... Українська літературна енциклопедія
  9. горизонт — див. обрій Словник синонімів Вусика
  10. горизонт — горизо́нт [грец. ορίζων (ορίζοντος), від όρίξω – обмежую] 1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істинний Г.). 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. горизонт — зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого. Перестати з’являтися десь. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
  12. горизонт — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Словник синонімів української мови
  13. горизонт — Горизо́нт, -ту; -зо́нти, -нтів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. горизонт — ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік [гори] Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір’я.. Словник української мови в 11 томах
  15. горизонт — рос. горизонт (від грец. horizon — обмежую) — лінія позірного перетину неба і земної поверхні. Переносно — оглядовий простір, час. Eкономічна енциклопедія