1. Словник синонімів української мови

горизонт

ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет., КРУГОГЛЯ́Д рідше, КРУГОЗІ́Р рідше; НЕБОСХИ́Л, КРАЙНЕ́БО, НЕБОКРА́Й (прилегла до землі частина небесного простору). Ліворуч на горизонті видно силует металургійного заводу і зруйноване селище (Ю. Яновський); На обрії зажовтіла земля, а потім під імлистою горою виринув чужий порт (В. Кучер); — Чи ви любите гуляти.. та любуватися круговидом (І. Нечуй-Левицький); На широкому овиді зникали береги Америки (Мирослав Ірчан); Синь небесна виднокола Снігом сіє (А. Малишко); Нічної мли Розлилось вино по виноколі (М. Рильський); Голуба далина виднокраю наче в казці встає, наче в сні (Л. Первомайський); Горленко замислено оглянула виднокруг (П. Панч); Довкола покоси вогонь попелив, гармати змагалися з небом самим і весь виднокіл, як туман, застелив дим (С. Голованівський); — Я — зір будив — обводив кругогляд І відчував крізь димку нерухому, Як обсипався дах княжого дому (М. Зеров); Який чудовий кругозір І даль яка барвиста! (М. Шеремет); На сході тільки-тільки починав жевріти небосхил (А. Головко); Від перешийка і до самого крайнеба — степи і степи (О. Гончар); Ще одгора на небокраї, де промінь дня останній зник, а вже з-за мурів виглядає золоторогий молодик (В. Сосюра).

ГОРИЗО́НТ (умовна межа між землею та небом), О́БРІЙ, ПРУГ, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Крейсер виплив уже на поверхню моря з-за горизонту (Ю. Яновський); Рівна, як на морі, лінія обрію стала по-осінньому чіткою (З. Тулуб); Несподівано зійшло сонце, вдарило білою яскравістю з-над пустельного пругу (П. Загребельний); Пропливає золотий лан пшениці, залитий сяйвом спадаючого за видноколом сонця (Н. Рибак); Диск пурпуровий владичний Приліг на саме виноколо (М. Зеров); Після чорної бурі.. степ вбереться аж до виднокраїв в дикі тюльпани (О. Гончар); Рожеве сонце висувалося щораз вище з-за виднокруга (О. Маковей); (Річард:) Вітрилами срібляться кораблі, од виднокола плинучи до міста (Леся Українка).

КРУГОЗІ́Р (обсяг, широта уявлень, знань, інтересів), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д розм., КРУГОГЛЯ́Д розм., ГОРИЗО́НТ розм. Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок (І. Франко); Обрій його часто обмежується речами, які він безпосередньо бачить (В. Еллан); Се — жінки-бюрократки з дуже затісним круговидом життєвих інтересів, симпатій і антипатій (І. Франко); Хочеться.. поміркувати про світогляд і кругогляд наших поетів, наших прозаїків, наших драматургів... (М. Рильський); Сучасний інженер — це людина з широким горизонтом (з газети). — Пор. світо́гляд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горизонт — (видима межа між землею і небом) обрій, поет, виднокруг, виднокрай, р. кругозір, (приляга до землі) крайнебо, небосхил, небокрай. Словник синонімів Полюги
  2. горизонт — горизо́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. горизонт — див. ВИДНОКОЛО; -АЛЬНИЙ г. поземний. Словник синонімів Караванського
  4. горизонт — [гориезонт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. горизонт — -у, ч. 1》 Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лінія горизонту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. Лінія горизонту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. горизонт — Обрій, крайнебо, небокрай, небосхил, (води) позем, див. круговид Словник чужослів Павло Штепа
  7. горизонт — ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір'я.. Словник української мови у 20 томах
  8. ГОРИЗОНТ — • "ГОРИЗОНТ" - літ.-худож. і громад.-політ. ілюстрований збірник Одес. орг-ції СПУ. Засн. 1966. Виходить щорічно, друкує матеріали укр. і рос. мовами. У випуску збірника брали участь І. Рядченко (перший редактор), В. Гетьман, І. Дузь, С. Стриженюк... Українська літературна енциклопедія
  9. горизонт — див. обрій Словник синонімів Вусика
  10. горизонт — горизо́нт [грец. ορίζων (ορίζοντος), від όρίξω – обмежую] 1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істинний Г.). 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. горизонт — Видима лінія позірного перетину земної поверхні та неба. Універсальний словник-енциклопедія
  12. горизонт — зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого. Перестати з’являтися десь. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
  13. горизонт — Горизо́нт, -ту; -зо́нти, -нтів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. горизонт — ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік [гори] Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір’я.. Словник української мови в 11 томах
  15. горизонт — рос. горизонт (від грец. horizon — обмежую) — лінія позірного перетину неба і земної поверхні. Переносно — оглядовий простір, час. Eкономічна енциклопедія