горизонталь
Лiнiя на картi, яка з'єднує точки однакової висоти (iзогiпса) або глибини (iзобата) щодо рiвня моря.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горизонталь — горизонта́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- горизонталь — Горизонталь — contour lines — Höhenlinien — лінія на плані (карті), яка з’єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Г. служать основним способом зображення рельєфу земної поверхні на планах та картах. Гірничий енциклопедичний словник
- горизонталь — -і, ж. 1》 Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.). 2》 Крива лінія на карті або плані, яка сполучає точки місцевості, що лежать на однаковій висоті над рівнем моря. По горизонталі — між рівними за підпорядкованістю об'єктами, органами, організаціями, особами; прот. по вертикалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горизонталь — Позем Словник чужослів Павло Штепа
- горизонталь — ГОРИЗОНТА́ЛЬ, і, ж. 1. Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.); протилежне вертикаль. В салоні-вагоні було ясно і затишно. В стелі крутились віяла, оберталися нечутно по горизонталі, творючи [творячи] лагідний вітер (І. Словник української мови у 20 томах
- горизонталь — горизонта́ль 1. Лінія, паралельна площині горизонту. 2. Лінія на географічній карті або плані, що сполучає точки з однаковою висотою. Словник іншомовних слів Мельничука
- горизонталь — ГОРИЗОНТА́ЛЬ, і, ж. 1. Пряма, паралельна площині горизонту (у 1 знач.). При роботі [кресленні ] стоячи закріплюють рисунок під великим кутом до горизонталі (Шк. гігієна, 1954, 227). Словник української мови в 11 томах