грамплатівка

Тонкий диск із штучного матеріалу та двостороннім (електромеханічним) записом звуку; перед записуванням звук перетворюється (в мікрофоні) в аналоговий електричний сигнал; відтворення звуку з г. здійснюється через програвач; першу г. (целулоїдну) створив у 1887 Е. Берлінер; перша фабрика г. була побудована в 1893 в Ганновері.

Значення в інших словниках

1. грамплатівка — грамплаті́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грамплатівка — -и, ж. Грамофонна платівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грамплатівка — ГРАМПЛАТІ́ВКА, и, ж. Скорочення: грамофонна платівка. На столі білів конверт, помережаний незнайомим почерком, а поряд – якась грамплатівка (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах