децибел —
децибе́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
децибел —
Децибел — decibel — Dezibel — логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела.
Гірничий енциклопедичний словник
децибел —
-а, ч. Одиниця виміру гучності звуку; десята частина бела.
Великий тлумачний словник сучасної мови
децибел —
ДЕЦИБЕ́Л, а, ч., спец. Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у фізиці, радіотехніці, електротехніці, акустиці, яка дорівнює одній десятій частці бела. Сила звуку понад 190 децибелів може призвести до смерті слухача (з газ.
Словник української мови у 20 томах
децибел —
децибе́л (від деци... та бел) логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела.
Словник іншомовних слів Мельничука
децибел —
ДЕЦИБЕ́Л, а, чол., спец. Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці. Існує спеціальна одиниця для виміру сили шуму — децибел (Наука і життя, 12, 1960, 42).
Словник української мови в 11 томах