децибел

ДЕЦИБЕ́Л, а, ч., спец.

Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у фізиці, радіотехніці, електротехніці, акустиці, яка дорівнює одній десятій частці бела.

Сила звуку понад 190 децибелів може призвести до смерті слухача (з газ.);

Ридали клавіші й струни, децибели рвали перетинки, дівчатка шаліли в екстазі, гопали на плечах у хлопців (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. децибел — децибе́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. децибел — Децибел — decibel — Dezibel — логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела.  Гірничий енциклопедичний словник
3. децибел — -а, ч. Одиниця виміру гучності звуку; десята частина бела.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. децибел — децибе́л (від деци... та бел) логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. децибел — (дБ) одиниця, рівна 0,1 Б (Бела).  Універсальний словник-енциклопедія
6. децибел — ДЕЦИБЕ́Л, а, чол., спец. Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці. Існує спеціальна одиниця для виміру сили шуму — децибел (Наука і життя, 12, 1960, 42).  Словник української мови в 11 томах