децибел
ДЕЦИБЕ́Л, а, ч., спец.
Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у фізиці, радіотехніці, електротехніці, акустиці, яка дорівнює одній десятій частці бела.
Сила звуку понад 190 децибелів може призвести до смерті слухача (з газ.);
Ридали клавіші й струни, децибели рвали перетинки, дівчатка шаліли в екстазі, гопали на плечах у хлопців (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- децибел — децибе́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- децибел — Децибел — decibel — Dezibel — логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела. Гірничий енциклопедичний словник
- децибел — -а, ч. Одиниця виміру гучності звуку; десята частина бела. Великий тлумачний словник сучасної мови
- децибел — децибе́л (від деци... та бел) логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці; 1 дб дорівнює 0,1 бела. Словник іншомовних слів Мельничука
- децибел — (дБ) одиниця, рівна 0,1 Б (Бела). Універсальний словник-енциклопедія
- децибел — ДЕЦИБЕ́Л, а, чол., спец. Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці. Існує спеціальна одиниця для виміру сили шуму — децибел (Наука і життя, 12, 1960, 42). Словник української мови в 11 томах