децентрація

ДЕЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, ж.

Подолання егоцентризму особистості, що полягає у зміні погляду, позиції суб'єкта внаслідок зіткнення, зіставлення та інтеграції її з іншими позиціями.

Децентрація суб'єкта і пов'язані з нею зміни у розумінні самого тексту призвели до принципових змін у взаємодії автор – персонаж – читач (з наук. літ.);

У принципах організації гіпертексту втілено практично всі основні світоглядні засади постмодерну – плюралізм, децентрація, фрагментарність, інтертекстуальність (з наук. літ.);

Від дитинства до старості тягнеться послідовний шлях взаємопереходів центрації та децентрації (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. децентрація — децентра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. децентрація — -ї, ж. 1》 Невідповідність осей оптичних елементів катадіоптричної системи. 2》 Причина такої невідповідності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. децентрація — децентра́ція (від де... і центр) 1. Невідповідність осей оптичних елементів катадіоптричної системи. 2. Причина такої невідповідності. Словник іншомовних слів Мельничука