дякло

Натуральний податок (худоба, збіжжя, продукти), який платили у Вел. князівстві Литовському усі піддані на утримання княжого двора; у середині XVI ст. д. почали збирати на користь феодальних володарів; д. утрималося до XVIII ст.

Значення в інших словниках

1. дякло — -а, с., іст. Узагальнена назва феодальних податків і повинностей в Україні та Білорусі 15-18 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови