дякло
Натуральний податок (худоба, збіжжя, продукти), який платили у Вел. князівстві Литовському усі піддані на утримання княжого двора; у середині XVI ст. д. почали збирати на користь феодальних володарів; д. утрималося до XVIII ст.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дякло — -а, с., іст. Узагальнена назва феодальних податків і повинностей в Україні та Білорусі 15-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови