дякло

дя́кло

-а, с., іст.

Узагальнена назва феодальних податків і повинностей в Україні та Білорусі 15-18 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дякло — Натуральний податок (худоба, збіжжя, продукти), який платили у Вел. князівстві Литовському усі піддані на утримання княжого двора; у середині XVI ст. д. почали збирати на користь феодальних володарів; д. утрималося до XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія