едикт

У стародавньому Римі розпорядження урядовців, насамперед претора, пізніше імператора; у Франції до 1789 королівський указ.

Значення в інших словниках

1. едикт — Еди́кт: — указ [34] — указ, назва відповідних урядових розпоряджень [44-1] — урядовий указ [44-2] — ліцитаційний едикт: ухвала про продаж з торгів [II;III]  Словник з творів Івана Франка
2. едикт — еди́кт іменник чоловічого роду указ іст.  Орфографічний словник української мови
3. едикт — (королівський) указ, грамота, акт, ЗАКОН.  Словник синонімів Караванського
4. едикт — -у, ч., іст. 1》 У Стародавньому Римі – програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи на посаду. 2》 Дуже важливий указ верховної влади в різних державах. Папський едикт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. едикт — Наказ  Словник чужослів Павло Штепа
6. едикт — еди́кт (лат. edictum, від edico – оголошую) 1. У Стародавньому Римі заява, що містила програму діяльності магістрату або службової особи (претора, консула). 2. Особливо важливий указ імператора чи короля.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. едикт — УКА́З (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), ПОСТАНО́ВА, ДЕКРЕ́Т, АКТ, УНІВЕРСА́Л, ЕДИКТ. Укази президента; Урядова постанова; Декрет про мир; Четвертий універсал Центральної Ради...  Словник синонімів української мови
8. едикт — Еди́кт, -ту; еди́кти, -ктів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. едикт — ЕДИ́КТ, у, ч., іст. 1. У стародавньому Римі — програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи на посаду. 2. Дуже важливий указ верховної влади в різних державах. У 1685...  Словник української мови в 11 томах