екстравертивність

Тенденція до скерування уваги й інтересів на зовнішній світ; потреба активності, впливу на оточуючу дійсність, поєднана з легкістю зав'язування контактів з ін. людьми; протилежність інтровертивності; одна з типологічних характеристик особи, виділених К.Ґ. Юнґом.

Значення в інших словниках

1. екстравертивність — -ності, ж. Особливість особи, яка характеризується переважною спрямованістю потягів, інтересів, настанов та активності на зовнішній світ і оточуючих людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови