екстравертивність

Тенденція до скерування уваги й інтересів на зовнішній світ; потреба активності, впливу на оточуючу дійсність, поєднана з легкістю зав'язування контактів з ін. людьми; протилежність інтровертивності; одна з типологічних характеристик особи, виділених К.Ґ. Юнґом.