1. Універсальний словник-енциклопедія

екстернат

Навчання, яке здійснюється поза школою, методом самоосвіти, з обов'язковим складанням іспитів у навчальному закладі у встановлені строки; особа, яка проходить е. — екстерн.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстернат — екстерна́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екстернат — [еикстеирнат] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. екстернат — -у, ч. Самостійне проходження курсу навчання зі складанням іспитів при якому-небудь навчальному закладі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екстернат — екстерна́т (від лат. externus – сторонній) система навчання, що грунтується на самостійному вивченні курсу навчального закладу без відвідування занять з наступним складанням екзаменів за цей курс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екстернат — ЕКСТЕРНА́Т, у, ч. Самостійне проходження курсу навчання із складанням іспитів при якому-небудь учбовому закладі. Працююча молодь може також набувати середню освіту шляхом екстернату або навчання в заочних школах (Рад. Укр., 19.ІV 1959, 2). Словник української мови в 11 томах
  6. екстернат — рос. экстернат (латин. externus — зовнішній, сторонній) — самостійне вивчення курсу навчального закладу без обов'язкового його відвідування зі складанням екзаменів. Eкономічна енциклопедія